дохід

-хо́ду, ч.

Гроші або матеріальні цінності, одержувані державою, юридичною та фізичною особою внаслідок якої-небудь діяльності (виробничої, комерційної, посередницької і т. ін.).

••

Валови́й дохі́д — частина валової продукції у грошовому виразі, що включає новостворену вартість.

Госпрозрахунко́вий дохі́д — частина доходу, що надходить у повне розпорядження підприємства.

Держа́вний дохі́д — грошові ресурси, що надходять державі у процесі розподілення та перерозподілення національного продукту.

Дохі́д від а́кцій — сума дивідендів і зростання курсової вартості акцій.

Дохі́д від вкла́ду — дохід власника грошей, що їх внесено на зберігання до банку чи іншої фінансової установи.

Дохі́д від при́росту капіта́лу — дохід підприємства внаслідок зростання курсу акцій, продажу частини активів за цінами, що перевищують ціни їх придбання, тощо.

Дивіде́ндний дохі́д — дохід підприємства, одержаний ним за рахунок акцій інших підприємств, які йому належать.

Емісі́йний дохі́д — дохід держави, який одержується від випуску в обіг надлишкових грошей.

Зая́влений дохі́д — дохід, відображений у документах, що їх представляють у податкові служби.

Інвестиці́йний дохі́д — дохід від інвестицій в цінні папери тощо.

Моне́тний дохі́д — дохід, що його отримує держава від карбування монет.

Націона́льний дохі́д — а) вартість, наново створена протягом визначеного періоду в народному господарстві країни; б) частка валового суспільного продукту, яка залишається за відрахуванням матеріальних затрат.

Номіна́льний дохі́д — дохід без урахування інфляції, купівельної спроможності грошей, рівня цін тощо.

Паси́вні дохо́ди — доходи, що їх отримує підприємство як проценти, дивіденди, страхові виплати, відшкодування тощо.

Проце́нтні дохо́ди — доходи, які підраховуються пропорційно до часу нарахування та суми активів.

Фіска́льні дохо́ди — доходи державної скарбниці.

"Чи́сті" дохо́ди — доходи за винятком витрат на їх одержання.